В начале июля написал письмо в банк примерно такого содержания:
"... За час існування кредитної заборгованості (32 місяця) мною жодного разу не були допущені затримки погашення відсотків чи основної суми боргу. Більш того, я всіма силами на протязі всього періоду намагався випереджати встановлений графік погашення заборгованості для зменшення загального терміну, встановленого вищезгаданим Договором, підписаним мною, аби повернути кредитні кошти раніше встановленого терміну Договору.
У зв’язку з економічною кризою в світі, та в Україні, на превеликий жаль, сталася складна ситуація в економіці та банківській сфері. 4 листопада 2008 року АКБ „ХХХХ” вийшов з пропозицією про підвищення відсотка за користування кредитом з 13,49% до 21%, до якої я поставився з розумінням і погодився на підвищення відсотків, підписавши додаткову угоду до Договору кредиту.
На теперішній час ситуація в економіці та банківському секторі в світі та в Україні стабілізувалась.
У зв'язку з цим прошу розглянути можливість змінити процентну ставку в сторону зменьшення до 13,49 (тринадцять цілих сорок дев’ть сотих) процентів, яка була на період з 11 вересня 2007 року до 24 жовтня 2008 року.
Сподіваюсь, що добропорядні партнерські відносини .... "
Вчера получил ответ такого содержания "... На даний момент у зв"зку із подорожченням в країні кредитних ресурсів Банк не має можливості задовільнити Ваше прохання ..."[/color] Вежливо и культурно послали туда, куда не ходят трамваи.
Теперь имею опыт общения с банком в лице его директора центра розничного бизнеса. Моя положительная кредитная история теперь никого не волнует. Скорее всего их (банк) волновала бы моя отрицательная кредитная история. Нужно было бы не заплатить им пару месяцев подряд. Закрыть свои банковские счета, отключить телефоны. Вот тогда бы, скорее всего, и пошли бы навстречу.
